Меню

85 | 2020-06-17

Договір дарування чи заповіт: що краще?

При бажанні передати нерухоме майно виникає запитання, яким способом це краще зробити: подарувати чи заповісти його. Щоб правильно вибрати спосіб, необхідно знати правову природу договору дарування та заповіту. В чому ж саме полягає відмінність договору дарування від заповіту, які витрати понесуть сторони, та які правові наслідки вчинення цих правочинів, про це поговоримо далі.
Договір дарування та заповіт мають головною метою перехід права власності від однієї особи до іншої. За договором дарування право власності на річ переходить від дарувальника до обдаровуваного, за заповітом – від спадкодавця до спадкоємця. При даруванні право власності переходить до набувача майна ще за життя дарувальника, а ось за заповітом право власності переходить після смерті спадкодавця. Момент переходу права власності на майно є принциповою відмінністю розглядуваних правочинів. Однак, щоб зробити правильний вибір необхідно проаналізувати усі критерії.
ст. 717 Цивільного кодексу України
Договір дарування – це договір, за яким одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
ст. 1233Цивільного кодексу України
Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Якщо за договором дарування обдаровуваний стає стопроцентним власником майна, то при спадкування не все так просто. При складанні заповіту слід розуміти, що заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. До таких осіб належать неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. За наявності таких осіб, майно буде поділено між ними та спадкоємцем, вказаному у заповіті, у відповідному співвідношенні згідно вимог Цивільного кодексу України.
1) Момент переходу права власності. За договором дарування право власності на нерухоме майно виникає з моменту укладення договору, якщо інше не передбачено в самому договорі. Так, договором дарування може бути передбачено обов’язок дарувальника передати майно у майбутньому. Однак, як правило, дарунки передаються відразу. За заповітом право власності виникає у спадкоємця після прийняття спадщини. Прийняття спадщини є тривалішою процедурою, ніж прийняття дарунка. Згідно чинного законодавства спадщина відкривається в день смерті спадкодавця, спадкоємець подає заяву про її прийняття, після спливу 6 місяців отримує свідоцтво про право на спадщину і лише пройшовши всі етапи оформлення спадщини спадкоємець отримує нерухоме майно у власність. Процедура дарування нерухомого майна відбувається значно простіше.
Договір дарування нерухомого майна і заповіт складаються в письмові формі і підлягають нотаріальному посвідченню.Таким чином їхні форми співпадають.
2) Податки та інші витрати. Як при оформленні заповіту, так і договору дарування здійснюється оплата за нотаріальні послуги, а також сплачується державне мито. Ціни на нотаріальні послуги ми вказувати не будемо, оскільки в кожного нотаріуса ціна буває різною. Стосовно державного мита, за нотаріальне посвідчення договору дарування сплачується мито у розмірі одного відсотка від загальної вартості нерухомого майна. Відсоток вираховується з вартості оцінки майна, вказаного у звіті про оцінку. Таким чином при даруванні необхідно буде сплатити гроші за послуги професійного оцінювача, який підготовляє такий звіт. При оформленні заповіту оцінка майна не вимагається. Сума державного мита при складанні заповіту є незначною – 85 копійок. Також сплачується державне мито за видачу свідоцтва про право на спадщину – 34 гривні.
За майно, отримане як за договором дарування, так і в порядку спадкування сплачуються податки. Майно за загальним правилом оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% і військовим збором за ставкою 1,5%. Для іноземців ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 %. Важливо, що від сплати цих податків звільняються особи, які по відношенню до дарувальника (спадкодавця) є родичами першого та другого ступеня споріднення. До першого ступеня споріднення належать батьки, другий з подружжя, діти. До другого ступеня споріднення відносяться рідні брати та сестри, баба та дід, онуки. Слід зазначити, що раніше звільнялися від оподаткування лише родичі першого ступеня споріднення, однак у 2017 році почала діяти норма Податкового кодексу, яка звільнила від оподаткування також родичів другого ступеня.
3) Зміна і скасування. Питання зміни або скасування заповіту та договору дарування хвилює перш за все особу, яка має намір передати майно. Трапляються різні життєві ситуації, наприклад, коли відносини між особами погіршилися, або обдаровуваний (заповідач) потрапив у скрутне становище, або ж в останнього просто змінилися плани і йому необхідно повернути майно, щодо якого він вчинив провочин. Після укладення договору дарування, змінити або скасувати його в односторонньому порядку неможливо. Нерухоме майно переходить у власність обдаровуваного, який розпоряджається ним на власний розсуд. Дарувальник може розірвати договір або визнати його недійсним виключно через суд і то за наявності підстав передбачених законом. У випадку із заповітом, заповідач може в будь-який час змінити або скасувати його. Також заповідач може скласти новий заповіт, який у всіх випадках скасовує попередній заповіт. При цьому майно, яке вказане в заповіті, продовжує залишатися у власності заповідача. І незважаючи на заповіт, заповідач має право на власний розсуд користуватися та розпоряджатися цим майном.
Вибір способу відчуження майна залежить перш за все від того, чиї інтереси необхідно захистити. Заповіт є більш підходящим інструментом для особи, яка відчужує майно, однак з врахуванням певних обставин перевагу може мати договір дарування.

Голова РДА

Голова Рогатинської районної державної адміністрації


Тел. приймальні:
(03435) 24-300; т/ф 24-780


e-mail:  zagal @rohatyn.if.gov.ua

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ

Портали

Курс валют

 

Місцеві інформаційні веб-

Гарячі новини